Двоїна у лужицьких мовах
Лужицькі мови — дві мови західньослов'янської гілки індоєвропейських мов. Вони дві — одні з небагатьох, які досить добре зберегли двоїну, окрім однини та множини.
В іменниках верхньолужицької мови закінчення чоловічого роду в називному-знахідному відмінку двоїни відрізняються від закінчень іменників жіночого й середнього роду. Ба більше, залежно від того, що саме позначають іменники чоловічого роду в знахідному відмінку (істоту чи неістоту), вони мають закінчення. Одначе в іменників, що позначають парні предмети, інколи замість двоїни може вживатися множина: nohi замість noze («ноги» замість «нозі»), ruki замість ruce («руки» замість «руці»). Перед закінченням -e в називному-знахідному відмінку в іменників жіночого і середнього роду відбувається чергування твердого приголосного основи з м'яким, а також чергування d — dź, t — ć, ł — l, h — z, ch — š, k — c, g — z. Після м'яких приголосних в називному і знахідному відмінках відбувається чергування a — e. Іменники середнього і жіночого роду з основою на z, c, s у називному-знахідному відмінку мають закінчення -у. У називному-знахідному відмінку іменники stwa і hra мають закінчення -ě. Форми називного-знахідного відмінку іменників wucho («вухо») і woko («око»): wuši і woči (вуші та очі/вічі). Прикметно, що в давальному-орудному відмінку (до якого ще й додався місцевий) немає давнього закінчення на -ма.
Приклади відмінювання іменників: nanaj («два батька»), mužej («дві людини»), psykaj («два пса») і ježej («два їжака»), žonje («дві дружини», «дві жінки»), mori(«два моря»), а також дві особливі парадигми для іменників: predsydaj («обидва голови») та ćěslej («обидва тесляра»).:
Відмінок | Чоловічий рід | Жіночій рід | Середній рід | Відмінок | predsydaj | ćěslej | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Називний | nanaj | mužej | psykaj | ježej | žonje | mori | Називний | predsydaj | ćěslej |
Родовий | nanow | mužow | psykow | ježow | žonow | morjow | Родовий
Знахідний |
predsydow | ćěslow |
Знахідний | psykaj | ježej | žonje | mori | |||||
Давальний
Орудний Місцевий |
nanomaj | mužomaj | psykomaj | ježomaj | žonomaj | morjomaj | Давальний
Орудний Місцевий |
predsydomaj | ćěslomaj |
Особа | Називний | Родовий | Знахідний | Давальний-Орудний-Місцевий | |
---|---|---|---|---|---|
1 | ми двоє | mój | naju | namaj | |
2 | ви двоє | wój | waju | wamaj | |
3 | вони двоє | wonaj / wonej | jeju, njeju | jeju / njeju
jej / njej |
jimaj / nimaj |
Нижче наведено приклади відмінювання прикметників для tuni (дешевий) та mały (маленький):
Відмінок | Дешевий | Маленький |
---|---|---|
Називний | tunjej | małej, małaj |
Родовий
Знахідний |
tunjeju
tunjej, tunjeju |
małeju
małej, małeju |
Давальний
Орудний Місцевий |
tunimaj | małymaj |
Треба зазначити, що у двоїні форма знахідного відмінка збігається з формою родового в разі, якщо прикметник узгоджується з іменником у чоловічому роді.
Відмінок | Два | |
---|---|---|
Чоловічий рід | Жіночій та середній рід | |
Називний | dwajo / dwaj | dwě |
Родовий | dwejoch | dweju |
Давальний | dwejom | dwěmaj |
Знахідний | dweju (dwejoch) / dweju | dwě |
Орудний | dwejomi | dwěmaj |
Місцевий | dwejoch | dwěma |
Теперішній час
Нижче наведено приклади відмінювання у двоїні слів njesć (нести), warić (варити) і dźěłać (робити):
Особа | Нести | Варити | Робити |
---|---|---|---|
1 | njesemoj | warimoj | dźěłamoj |
2 | njesetaj/-tej | waritaj/-tej | dźěłataj/-tej |
3 |
Минулий час
Особа | Робити |
---|---|
1 | smój dźěłałoj |
2 | staj/stej dźěłałoj |
3 |
Давноминулий час
Особа | Робити |
---|---|
1 | běchmoj dźěłałoj |
2 | běštaj/štej dźěłałoj |
3 |
Синтетичний претерит
Особа | Вивчати | Вивчити |
---|---|---|
1 | wuknjechmoj | nawuknychmoj |
2 | wuknještaj/-štej | nawuknyštaj/-štej |
3 |
Умовний спосіб
Форми умовного способу також збігаються з формами інтеративного претерита.
Особа | Робити |
---|---|
1 | bychmoj dźěłałoj |
2 | byštaj/štej dźěłałoj |
3 |
Майбутній час
Особа | Пити |
---|---|
1 | budźemoj pić |
2 | budźetaj/budźetej pić |
3 |
Наказовий спосіб
Особа | Узяти |
---|---|
1 | wozmimoj |
2 | wozmitaj/-tej |
Пасивний стан
Особа | Запросити |
---|---|
1 | buchmoj přeprošenaj |
2 | buštaj/štej přeprošenaj/-ej |
3 |
У двоїні в іменників істот форма знахідного відмінка збігається з формою родового. Зараз до давального-орудного відмінка у формі двоїні належить іще й місцевий відмінок, який отримав закінчення на -ma. Нижче наведено відмінювання неістот:
Відмінок | Голова | Дорога | Земля | Душа | Кість | Слово | Сонце | Теля | Ім'я | Хліб | Кінець | Живіт | Коваль |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Н. З. | głowje | droze | zemi | dušy | kosći | słowje | słyńcy | śeleśi | mjeni | klěba | końca | brjucha | kowala |
Р. | głowowu | drogowu | zemjowu | dušowu | kosćowu | słowowu | słyńcowu | śeleśowu | mjenjowu | klěbowu | końcowu | brjuchowu | kowalowu |
Д.-О. і М. | głowoma | drogoma | zemjoma | dušoma | kosćoma | słowoma | słyńcoma | śeleśoma | mjenjoma | klěboma | końcoma | brjuchoma | kowaloma |
Особа | Називний | Родовий | Знахідний | Давальний-Орудний-Місцевий | |
---|---|---|---|---|---|
1 | ми двоє | mej | naju | naju | nama |
2 | ви двоє | wej | waju | waju | wama |
3 | вони двоє | wonej | jeju / njeju | jeju / njeju (іст.)
jej / njej (неіст.) |
jima / nima |
Злиття місцевого відмінка з дав.-орудним стосується і прикметників. Далі наведено відмінювання для м'якої (drogi) та твердої (dobry) групи:
Відмінок | Добрий | Дорогий |
---|---|---|
Називний | dobrej | drogej |
Родовий | dobreju | drogeju |
Знахідний | dobreju (іст.)
dobrej (неіст.) |
drogeju (іст.)
drogej (неіст.) |
Д.-О. і М. | dobryma | drogima |
Відмінок | Чоловічий рід | Жіночій та середній рід | |
---|---|---|---|
Називний | dwa | dwě | |
Родовий | dwejoch | dweju | |
Давальний | dwejom | dwěma | |
Знахідний | неіст. | dwa | dwě |
іст. | dweju | ||
Орудний
Місцевий |
dwěma |
Теперішній час
Особа | Вивчати | Учити | Пити | Кульгати | Брати | Сипати | Нести | Сидіти | Робити | Стояти | Бути | Знати | Їсти | Мати | Хотіти | Їхати | Іти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | studujomej | wuknjomej | pijomej | chromjejomej | bjerjomej | sypjomej | njasomej | sejźimej | źěłamej | stojmej | smej | wěmej | jěmej | mamej | comej | jěźomej | źomej |
2 | studujotej | wuknjotej | pijotej | chromjejotej | bjerjotej | sypjotej | njasotej | sejźitej | źěłatej | stojtej | stej | wěstej | jěstej | matej | cotej | jěźotej | źotej |
3 |
Минулий час утворюється таким чином: його форми складаються з дієприкметника і допоміжного дієслова byś у формі теперішнього часу. Відмінювання дієслова piś («пити») у минулому часі:
Особа | Пити |
---|---|
1 | smej piłej |
2 | stej piłej |
3 |
Імперфект
Особа | Купувати | Бити | Брати | Бути |
---|---|---|---|---|
1 | kupowachmej | bijachmej | bjerjechmej | běchmej |
2 | kupowaštej | bijaštej | bjerještej | běštej |
3 |
Аорист
Особа | Розбити | Вибрати |
---|---|---|
1 | rozbichmej | wubrachmej |
2 | rozbištej | wubraštej |
3 |
Майбутній час
Особа | Писати | Іти | Мати |
---|---|---|---|
1 | buźomej pisaś | pojźomej | změjomej |
2 | buźotej pisaś | pojźotej | změjotej |
3 |